Смак Півдня без моря: як Коблівська та Таїровська громади перевідкривають туризм Причорномор’я

В повітрі стоїть густий аромат жимолості та троянд — їх тут неймовірна кількість. Величезні кущі з витонченими квітами пахкотять за десятки метрів. Троянди всіх можливих кольорів і відтінків магнітять погляд, і пройти повз, не зануривши носа в ці пахкощі або не витягнувши телефон для чергового естетичного фото, просто неможливо.

Саме таким неймовірним ароматом зустрів нас відпочинок на Півдні України. Вже вдруге за місяць я опиняюся в українському Причорномор’ї, але цього разу наш експертний маршрут був абсолютно унікальним. Протягом кількох днів нас приймали Коблівська (Миколаївська область) та Таїровська (Одеська область) громади, щоб презентувати новий, свіжий погляд на те, що вони можуть запропонувати сучасному вибагливому туристу.

Дехто з вас зараз може скептично підняти брови: «Пляжі закриті, моря немає… Який відпочинок на Півдні?!». Але заждіть хвилечку, далі, я розкажу і розкладу все по поличках.

Берег майбутнього: від природних ресурсів до унікального турпродукту

Перший день нашої подорожі розпочався з масштабного форуму під промовистою назвою «Берег майбутнього: нове життя туризму Причорномор’я через вплив війни». Початок дискусії був критичним, але, де правди діти, це був максимально чесний, відвертий і тверезий погляд організатора Павла Ярмія на поточний стан галузі. Ми пройшли три потужні панельні дискусії, обговорили стратегії, але говорити — це добре, а бізнесу треба бачити й відчути продукт наочно.

Ми всі звикли до стереотипу: Південь — це виключно море, і лише як можливість у цьому морі поплавати. Проте екотуризм та крафтовий туризм в Україні спроможні дати набагато більше, ніж ми звикли думати.

Сьогодні науковці проводять прямі паралелі між українським Причорномор'ям та відомими світовими курортами, які мають аналогічні природні ресурси. Головне бізнес-питання полягає в іншому: як ми, українські оператори та громади, з цих унікальних ресурсів створимо якісний продукт, красиво його упакуємо та презентуємо клієнту.

Як працює перевідкриття сенсів на практиці?

• Ресурс: Численні заповідні лимани Причорномор'я з унікальною флорою та фауною.

• Продукт: Екскурсії на пів дня на квадроциклах, професійне птахоспостереження (bird-watching), фотосесії на фоні фантастичних рожевих соляних краєвидів та збирання солеросів.

• Гастрономічний фініш: Смачний соковитий стейк із приправою зі свіжозібраного солеросу на терасі з видом на захід сонця.

• Промоція: Якісні відео, естетичні фото та чесні відгуки. Люди мають дізнатися, що в нас є сервіс такого рівня, і захотіти його відчути.

Коли клієнт бачить цінність — починаються продажі. Шлях від масового конвеєра до індивідуальних подорожей складний, але локальні громади щиро прагнуть приймати гостей, і це найголовніше.

Замість моря як єдиного магніту, зараз ми відкриваємо приховані козирі Півдня: культуру та гастрономію.

Культурний код Причорномор'я: етнічний мікс та історія

Відомо, що на цих розлогих степових землях у різні епохи жили різні народи. Спадщина багатьох поколінь переплелася, утворивши унікальний мікс. Тут століттями нашаровувалися та впливали на український етнос культури багатьох народів:

• Греки та італійці;

• Англійці та євреї;

• Вірмени, болгари та молдовани та ін.

Це створило неймовірний грунт для історичного та культурного туризму. Наприклад, до пандемії та повномасштабного вторгнення італійці та греки активно здійснювали паломництва до Національного заповідника «Ольвія» на Миколаївщині.

Зараз у регіоні активно відроджується автентична тема чумацьких подорожей на волах. А потенційні культурні фестивалі та етнотури — це взагалі окремий потужний важіль для залучення інтелектуальної аудиторії.

Гастротуризм: теруар, равлики та дегустація вин на Одещині й Миколаївщині

Еногастрономія — це те, що вже зараз активно працює. Сучасний гастротуризм на Півдні України — це не про банальні заклади харчування, а про занурення в смак.

Сьогодні сімейні крафтові господарства та виноробні радо приймають мандрівників і пропонують чистий гедонізм:

• Локальні дегустації: Вишукана дегустація вин. Одеса та Миколаївщина виробляють вино, надля унікальних солоних теруарах (землях), що продуваються морським бризом.

• Степові чаї: Ароматні напої з місцевих трав із додаванням підсушених квітів та фруктів.

• Крафтові делікатеси: Розкішні фермерські сири, свіжі равлики та устриці місцевого вирощування.

• Свіжість із дерева: Можливість зривати стиглі черешні та інші фрукти прямо з гілки (це окремий вид терапії!). Крім того, місцеві крафтярі на тутешніх грунтах уже успішно вирощують екзотичні гранати, інжир та ківі.

Саме тут, на Півдні, відроджуються старовинні рецепти української та причорноморської кухні, а знаменита риба дунайка смакує найкраще у світі. Просто перебувати на цих землях, вдихати чисте морське повітря, ловити аромати вигрітих сонцем фруктів та смакувати п’янке локальне вино — це вже потужна рекреація. Око спостерігає безкрайні обрії, тіло відпочиває та оновлюється завдяки мінеральним солям та лікувальним грязям тутешніх лиманів.

Питання безпеки: тверезий погляд експерта

А тепер поговоримо про найважливіше — про безпеку. Коли дивишся на карту України, де Коблеве й Одещина межують із прифронтовими зонами, стає млосно і, відверто кажучи, страшнувато.

Які реалії ми маємо прийняти як мандрівники та підприємці?

1. Стовідсоткової безпеки немає. Зараз в Україні немає жодного регіону, де безпека була б гарантована на 100%. Це наша данність. Проте ризики вже не є стримуючим фактором для внутрішнього туризму. Українці навчилися жити й відновлювати сили тут і зараз.

2. Затишок маленьких громад. Відвідування невеликих крафтових сіл, віддалених ферм та виноробень є відносно безпечною і дуже спокійною активністю. Тут неймовірно тихо, і, чесно кажучи, тут нарешті солодко спиться.

Мандрівка як інвестиція в добробут країни

Найголовніше: обираючи відпочинок удома, ви не просто отримуєте нові враження, ковток свіжого повітря та оздоровлення. Ви фінансово підтримуєте локальні громади, які тримають економічний фронт. Ви даєте поштовх українському бізнесу розвиватися, платити податки, створювати робочі місця та покращувати інфраструктуру попри всі «але». Для мене український туризм — це в першу чергу інструмент єднання, який зшиває країну, стирає штучні забобони та виховує нове покоління.

Якщо ви шукаєте якісний релакс, глибоке ментальне відновлення та нові гастрономічні сенси — вам варто обрати Південь. Якщо ви притримуєтеся думки, що під час війни критично важливо залишати гроші всередині держави та допомагати своїм — подорож на Південь стане вашою прямою інвестицією в добробут та майбутнє України.

Автор Надія Макаренко